22.05.2008        За статистичними даними ГУ МНС України в Запорізькій області за 2005 рік в області сталося 5 пожеж в лікувально-профілактичних закладах: в лікарні м. Енергодар, поліклініці Мелітополя, жіночій консультації Хортицького району м. Запоріжжя, дитячому будинку-інтернаті с. Калинівка Чернігівського району (під час пожежі через необережність при палінні загинув сторож закладу), фельдшерсько-акушерському пункті с. Лозанівка Приморського району. В більшості випадків пожежі виникали по причині необережного поводження з вогнем. В 2006 році сталася пожежа в поліклініці в смт Приазовське.     Згадаймо також про страшну пожежу, що сталася 9 грудня 2006 року в Московському наркодиспансері, під час якої в жіночому відділенні загинули дві медсестри та 43 пацієнтки. В людей навіть не було можливості врятуватись: двері в приміщення були зачинені, а на вікнах - грати. Керівництво лікарні пояснило необхідність цього тим, що лікувальний заклад є психіатричним. Проте, були й явні порушення в цьому випадку. Металічні двері й окна були зачинені намертво, а ключі звалені в одну кучу. Будівля диспансеру давно знаходилася в пожежонебезпечному стані. Співробітники МНС неодноразово вимагали призупинити діяльність лікарні. Були подані всі відповідні матеріали до суду, який, в свою чергу, обмежився попередженням. В результаті сталася трагедія…     На щастя, у 2007-му році пожеж в лікувальних закладах по Запорізькій області не зареєстровано. В поточному році таких пожеж також не було.     У Запорізькій області 137 лікувальних закладів. Спеціалісти облуправління МНС 2 рази на рік проводять рейдові перевірки кожного лікувального закладу області. Так, 22 травня фахівці МНС разом з представниками ЗМІ здійснили плановий рейд по лікувальним закладам Орджонікідзевського району м. Запоріжжя. Першим об'єктом перевірки стала дитяча клінічна лікарня №2, що розташована по вул. Правди, 32. Як запевнив головний лікар Володимир Кас'ян, в поточному році лікарня закупила 20 вогнегасників нового зразку. "Крім того, - наголосив Володимир Григорович, - кожен співробітник лікарні при прийомі на роботу обов'язково проходив інструктаж. Також ми регулярно проводимо заняття з правил безпеки життєдіяльності. Адже на стаціонарі у нас постійно знаходяться приблизно 60 дітей. Їхня безпека та здоров'я - головне для нас!".     Другим об'єктом перевірки стала обласна інфекційна клінічна лікарня, що знаходиться на бульварі Гвардейському, 142. Територія закладу складає 4,5 га. Тут знаходиться 5 лікувальних корпусів, де може бути розміщено 320 хворих. Тому дотримання всіх норм і правил пожежної безпеки є обов'язковим. Як розповів головний лікар цієї лікарні Станіслав Багмут: "Питання безпеки мають для нас першочергове значення. Такі засоби пожежогасіння, як вогнегасники різних модифікацій, пожежні крани та рукава ми постійно перевіряємо та, в разі необхідності, обновляємо. Крім того, регулярно обробляємо дерев'яні конструкції вогнезахисною речовиною. Треба відмітити, що за весь час існування лікарні, тут не було пожеж. Щотижня у спеціальному журналі відповідальний за пожежну безпеку робить помітки про стан відповідного обладнання".     А головне те, що фахівці МНС не виявили грубих порушень правил пожежної безпеки. "В цілому протипожежний режим забезпечено в повному обсязі, робота в даному напрямку керівниками закладів ведеться. Лікарні забезпечені первинними засобами пожежогасіння, наглядовою агітацією. В кожному відділенні лікарень, згідно норм, є інструкції про міри пожежної безпеки в закладах з масовим перебуванням людей, запасні пожежні виходи та плани евакуації людей в разі виникнення надзвичайної ситуації.     Внутрішнє протипожежне водопостачання знаходиться в робочому стані. В ході перевірки виявлено також і певні недоліки. В обох лікарнях відсутня пожежна сигналізація. Проте, як запевняє головний лікар дитячої клінічної лікарні №2 Станіслав Багмут, встановлення сигналізації заплановане на 4 квартал поточного року. Загалом, оцінка протипожежного стану лікарень задовільна", - зробив висновок головний фахівець відділу державного пожежного нагляду облуправління МНС Микола Овсов.     ГУ МНС України в Запорізькій області звертається до адміністрації лікарень з проханням дотримуватись правил пожежної безпеки в лікувальних закладах!     У багатоповерхових лікарнях палати для важкохворих та дітей повинні розміщуватися на нижніх поверхах. Палатні відділення дитячих лікарень слід розміщувати не вище п'ятого поверху, палати для дітей до 7 років - не вище другого поверху.     Лікарні та інші лікувальні заклади з постійним перебуванням важкохворих, не здатних самостійно пересуватися, повинні забезпечуватися ношами з розрахунку: одні ноші на 5 хворих.      Палатні відділення, пологові, операційні, процедурні кабінети не допускається розміщувати в підвальних та на цокольних поверхах.     Відстань між ліжками у лікарняних палатах має становити не менше 0,8 м, центральний основний прохід - не менше 1,2 м завширшки. Тумбочки, стільці та ліжка не повинні захаращувати виходи й проходи.     Подання кисню хворим повинно здійснюватися, як правило, централізовано, з установленням балонів (не більше 10) за межами будівлі лікувального закладу у прибудовах з негорючих матеріалів або з центрального кисневого пункту (коли кількість балонів понад 10). Допускається встановлювати один кисневий балон біля зовнішньої негорючої стіни будівлі закладу у металевій шафі. Центральний кисневий пункт слід розміщувати в будівлі, що стоїть окремо, на відстані не менше 25 м від будівель з постійним перебуванням хворих.     За відсутності централізованого постачання кисню порядок користування кисневими подушками визначається розпорядженням адміністрації лікувального закладу.     Використання кип'ятильників, водонагрівачів і титанів, стерилізація медичних інструментів та перев'язних матеріалів допускається лише у спеціально пристосованих для цієї мети приміщеннях. Стерилізатори для кип'ятіння інструментів і перев'язних матеріалів повинні мати закриті підігрівники (спіралі). Опорні поверхні стерилізаторів повинні бути негорючими. Стерилізатори з повітряним прошарком між опорною поверхнею та днищем також мають встановлюватися на негорючій основі.     У лабораторіях, на постах відділень, у кабінетах лікарів та старших медсестер допускається зберігання не більше 3 кг медикаментів і реактивів, що відносяться до ЛЗР та ГР (спирт, ацетон, ефір тощо), при цьому тільки у спеціальних негорючих шафах, що замикаються. Під час зберігання повинна враховуватися їхня сумісність.     Матеріали та речовини у коморах, аптечних складських приміщеннях необхідно зберігати суворо за асортиментом, при цьому не допускається спільне зберігання ЛЗР з іншими матеріалами.      В аптеках, які містяться у будівлях іншого призначення (у тому числі лікарняних корпусах), загальна кількість легкозаймистих та горючих медикаментів, реактивів (спирти, ефіри тощо) не повинна перевищувати 100 кг.     Архівосховища рентгенівської плівки місткістю понад 300 кг повинні розміщуватися в окремо розташованих будівлях. Відстань від архівосховищ до сусідніх будівель має бути не менше 15 м. Якщо плівки менше 300 кг, дозволяється розміщення архівосховища у приміщеннях будівель лікувальних закладів, відгороджених протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу.     В одній секції архівосховища допускається зберігати не більше 500 кг плівки. Кожна секція повинна мати самостійну витяжну вентиляцію. Двері з секції повинні відчинятися назовні. Сховища повинні мати природне освітлення із співвідношенням площі вікон до площі підлоги не менше як 1:8. Карниз даху над вікнами сховища повинен бути негорючим.     Архіви повинні мати центральне водяне опалення. У сільській місцевості за наявності печей топочні отвори та засувки слід улаштовувати з боку коридору. У приміщеннях сховища забороняється встановлювати електрощитки, пристрої для відключення, електричні дзвінки, штепсельні з'єднання. У неробочий час електропроводка у сховищах повинна бути знеструмлена.     Допускається зберігання плівок та рентгенограм за межами архіву, коли їх кількість у приміщенні не перевищує 4 кг. У цьому випадку плівки та рентгенограми необхідно зберігати в металевій шафі (ящику) не ближче 1 м від опалювальних приладів. У приміщеннях, де встановлені такі шафи, не допускається палити та застосовувати електронагрівальні прилади будь-яких типів.     Архівосховища обладнуються металевими (або дерев'яними, обшитими залізом по негорючому теплоізоляційному матеріалу) фільмостатами (шафами), розділеними на секції завглибшки і завдовжки не більше 0,5 м. Кожна секція повинна щільно зачинятися дверцятами. Відстань від фільмостатів (шаф) до стін, вікон, стелі та підлоги повинна бути не менше 0,5 м.     Адміністрація лікувального закладу зобов'язана щодня після закінчення виписки хворих повідомляти місцеву пожежну частину про кількість хворих, котрі перебувають у кожній будівлі закладу.     У будівлях лікувальних закладів не допускається:     - розміщувати в корпусах з палатами для хворих приміщення, не пов'язані з лікувальними процесами (крім визначених нормами проектування), або здавати приміщення в оренду під інше призначення;     - здійснювати подавання кисню у лікарняні палати за допомогою гумових та пластмасових трубок, а також трубопроводами, котрі мають нещільні місця у з'єднаннях; прокладати киснепроводи у підвалах, підпіллях, каналах, а також під будівлями і спорудами;     - улаштовувати топочні отвори печей в лікарняних палатах;     - розміщувати в підвальних та на цокольних поверхах майстерні, склади, комори для зберігання пожежо- або вибухонебезпечних речовин і матеріалів, а також ЛЗР та ГР;     - використовувати керогази, гасниці, примуси для стерилізації медичних інструментів; підігрівати парафін і озокерит безпосередньо на вогні (слід застосовувати спеціальні підігрівники);     - розміщувати хворих, коли їх кількість перевищує 25 осіб, у дерев'яних будівлях з пічним опаленням;     - встановлювати ліжка в коридорах, холах та на інших шляхах евакуації;     - користуватися прасками, електроплитками, іншими електронагрівними приладами у лікарняних палатах та інших приміщеннях, де перебувають хворі (мають бути виділені спеціальні приміщення).